• Головна
  • Події
  • Навчаючись миру та соціальної єдності у громадах Буковини
Переглядів: 62

Публічна дискусія «Безвізовий режим в Україні: перспективи та виклики»

Публічна дискусія «Безвізовий режим в Україні: перспективи та виклики». Захід відбувся 23 червня 2017 р. в Кризовому медіа центрі “Сіверський Донець”. В якому випадку Україна може втратити безвіз? – експерт Ірина Сушко Експерт громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко на нещодавній дискусії у Сєверодонецьку пояснила, від чого залежить доля безвізу для України. З одного боку, надання безвізового режиму, це без перебільшення велике надбання для українського суспільства, тому що за простим словом «безвіз» стоїть майже сім років підготовки та реформування багатьох сфер, а така робота лишається «за кадром». «Зокрема, Державна міграційна служба змогла забезпечити безпеку документів, включаючи біометрику, - розповіла Ірина Сушко під час зустрічі з громадськими активістами, журналістами та держслужбовцями. – Також найближчим часом мають змінити наші звичні сині книжечки внутрішніх паспортів на ID-картки.

 

Впровадження «Концепції інтегрованого управління кордонами» дало нам те, що прикордонники по обидві боки кордону мають можливість провести спільну перевірку для прозорого та легшого перетину кордону, об’єднати інформаційні ресурси різних служб (митної, прикордонної, фітосанітарної, СБУ, МВС) для того, щоб на випередження проводити аналіз ризиків і відповідно гарантувати певній рівень безпеки». За словами київської експертки, дуже важливим став напрямок «Громадський порядок і безпека», який передбачає боротьбу з відмиванням коштів, протидію торгівлі людьми, співпрацю правоохоронних органів України та ЄС, захист персональних даних і т.п. 

«Пункт про права людини та протидія дискримінації виявився дуже чутливим для українського суспільства та для парламенту: в першу чергу це пов’язано із захистом трудових прав таких чутливих груп, як, наприклад, ЛГБТ-спільноти, - пояснила пані Ірина. Але, як підкреслила експертка, всі мають розуміти, що заради безвізу Україна виконала цілий комплекс заходів, які позитивно вплинули на роботу багатьох служб, а також підвищили рівень безпеки. «При чому тепер контроль має здійснюватися не з метою поставити жорсткі адміністративні бар’єри для громадян, а навпаки зробити так, щоб система на нас не тиснула, і ми почували себе захищеними. Ми наблизилися до поняття «розумна безпека», - наголосила І.Сушко.

Важливо розуміти, що ми просунулися вперед по багатьом стандартам, і тепер не складаємо тих безпекових ризиків для ЄС, як раніше. Але, з іншого боку, варто пам’ятати, що безвізовий режим переповнений певними викликами такими, як тероризм, злочинність, нелегальна трудова міграція тощо. Ірина Сушко відзначила, за якими критеріями буде відмовлено у безвізі у разі, якщо ризики стануть більшими. «Різке зростання кількості відмов при перетині кордону (найчастіше це стається через відсутність біометричного паспорту чи наявність попередніх випадків порушення міграційних правил), суттєве зростання кількості нелегальних трудових мігрантів на території ЄС можуть стати показчиками до скасування безвізового режиму, - сказала експертка. – Також можуть відмовити у разі неефективності реформ, зокрема, в галузі протидії корупції».

Базовими документами, які українці мають надати при перетині кордону з країнами ЄС, є:

  1. Біометричний паспорт. Сам закон передбачає, що людина з інвалідністю може не здати біометричний ідентифікатор, тобто відбиток пальця, але головне - наявність чіпу на полікарбонатній сторінці біометричного паспорту.
  2. Страховка – те, що варто рекомендувати людям, які їдуть за кордон. Її вимагають саме українські прикордонники згідно їх внутрішніх правил.
  3. Квитки туди й назад.
  4. Треба пояснити/підтвердити мету поїздки: якщо це, наприклад, участь в конференції, то показати запрошення; якщо відвідання родичів чи друзів – повідомити, в яке місце ви їдете, назвати контакти людей, до яких ви їдете.
  5. Підтвердження наявності коштів – наприклад, роздрукувати банківську виписку (це слабкий пункт, немає чітко визначених умов та правил, як це перевірити на прикордонно-пропускному пункті.
    Що стосується біометричних документів для дитини, то необхідно знати, що біометрика оформлюється дитині від народження. Дитині до 14 років документ видається лише на 4 роки, тому що у цьому віці дуже змінюються відбитки пальців. З 16 років паспорт можна отримати вже на 10 років.

Що стосується заяви секретаря РНБО О. Турчинова, яка сколихнула громадськість та медіа, з приводу створення додаткових умов перевірки при отриманні біометричних ідентифікаційних документів для жителів тимчасово окупованих територій, Ірина Сушко зокрема сказала: «З одного боку, ми маємо дбати про безпеку, але з іншого, правозахисники в один голос чітко заявляють про дискримінацію громадян, яких проживають на окупованій території. Зміни до закону мають бути оприлюднені та пройти громадське обговорення. Колись президент пропонував, що жителям окупованих територій можна видавати закордонні паспорти старого зразка. Але це демонструє відсутність прогресу у реформі ідентифікаційних документів, тому що Україна заявляла ЄС, що вона буде поступово відмовлятись від небіометричних документів. Тому наша організація «Європа без бар’єрів» вже робить запити щодо внесення доповнень та змін до Закону «Про біометрічні ідентифікаційні документи».

Дискусія відбулась в рамках проекту «Просування проєвропейських реформ в Донецькій та Луганській областях» за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Європейської правди “Просування реформ в регіони” при сприянні Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid).

Інформаційні партнери – Луганська обласна державна адміністрація та Агентство Стійкого розвитку Луганського регіону.

 

 

Яндекс.Метрика
Индекс цитирования