• Головна
  • Статті
  • Економічний розвиток Луганського регіону: формування нових підходів та пріоритетів
Переглядів: 6859

Особливості Проекту ПРООН /ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Луганській області

Палькова-Свірчевська

Ганна Сергіївна,

студентка IV, факультету

«Соціальна робота» Чернігівського Державного технічного університету (ЧДТУ)

Науковий керівник:

Сила Т.І.

Кандидат психологічних наук

Декан факультету «Соціальна роботу» ЧДТУ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день занепад периферії в Україні, зменшення сільського населення та деградація сільського господарства є актуальною проблемою в Україні. Для України, яка має значний аграрний ресурс, такий стан речей є дуже небезпечний. Так, нагальним є пошук шляхів вирішення цієї проблеми. Одним з напрямів вирішення є робота в громадах. Цей шлях має перевагу перед централізованим державним вирішенням проблем сільської місцевості, оскільки носить більш цільовий, ефективний характер. Як показує досвід ніхто не знає проблеми регіону так, як їх знають жителі самої місцевості. Таким чином, підвищується роль місцевого самоврядування та громадського суспільства на місцях. Проект ПРООН /ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (далі - Проект) є прикладом роботи в громаді, який вже зарекомендував себе як результативний. Відтак можна вести мову про підвищення ефективності зазначеного Проекту. На основі досвіду, отриманого під час практики в Проекті в Луганській області дана стаття має на меті  розкрити деякі особливості Проекту в Луганській області, виходячи з яких запропонувати деякі інновації стосовно підготовки соціальних працівників, що будуть працювати в громадах.

Виклад основного матеріалу. Головною відмінністю протікання Проекту в Луганскій області є наявність досвідченої неурядової організації,як партнера для громад. Організація була створення координаторами Проекту – Агенція стійкого розвитку Луганського регіону (далі - АСР Луганського регіону). Ця організація стала партнером для багатьох місцевих громад при поданні і реалізації перших позаПроектних заявок громад. Так для деяких громади почався шлях самостійної діяльності, як незалежного представника 3-го сектору, який є основою розвитку демократичного суспільства. Громади Луганської області вирізняє високою позаПроектна активність.

Так, Калинівська громадська організація “Добробут” в рамках проекту реалізувала:

  1. «Проведення поточного ремонту маніпуляційного кабінету в КУ “Калинівська дільнична лікарня”»
  2. «Облаштування місць відпочинку та дозвілля.
  3. «Покращення матеріально технічної бази Калинівського Будинку культури».

А поза Проектом наступні:

  • Проект «Світ сонця» - залучення громадськості  щодо розвитку паліативної допомоги через проведення благодійних акцій та публічних заходів в смт.Калинове та в Попаснянському районі Луганської. (фінансування - МФ “Відродження”)
  •  було встановлено спортивно дитячий майданчик біля будинку культури. (Калинівська селищна рада )
  • ведеться  активна робота з населенням, проводяться суботники, було організовано літній відпочинок  для дітей.

Також були підготовлені та подані наступні заявки:

  • — Заявка на конкурс “Сільським громадам-гідне буття” фінансування громадською організацією ІСАР “Єднання”
  • — Заявка на конкурс  в фонд Арсенія Яценюка  проект “Простір-змін”
  • — Заявка на конкурс до центру гуманістичних технологій АХАЛАР на участь в навчальній програмі «Школа АХАЛАР: я і громада»
  • — Антикризова гуманітарна програма інститут відкритого суспільства та міжнародного фонду «Відродження» на конкурс «трансформування закладів культури в осередки громадянської активності та залучення творчих колективів до благодійництва».
  • — Заявка до Благодійного фонду «Дитячий світ», програма технічної допомоги.
  • — Заявка на конкурсний відбір сільських громад до участі в Проекті АСР «Конкурентний розвиток сільських громад Луганської області».
  • — Очікуються результати конкурсу Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню, проект “Покращення умов для перебування хворих похилого віку”

Завдяки своїй активності ГО «Добробут» стали учасниками тренінгу, «фандрейзинг та РR організацій, які опікуються паліативними хворими» в місті Київ, що був організований МБФ «Здоров’я українського народу» та МФ «Відродження».

Крім цього був створений Калинівський селищний ресурсний центр, де ГО «Добробут» надала консультації по реєстрації громадської організації, збір та облік членських внесків, по веденню документації та звітності; з питань співпраці з проектом ПРООН громадам з сел Попаснянського району.

Слід зазначити, що така тенденція щодо поза Проектоної активності в області є системною. В даній статті навожу лише деяки приклади. Громадська організація «Вектор» бобривської громади належить до цих прикладів.

Позапроектом вона реалізувала проекти по:

  • Створенню сільского амбулаторію сімейної медецини (фінансування - Українский фонд соціальних інвестицій);
  • Підвезення дітей до школи (Всеукраїнський конкурс муніціпальних проектів);
  • Покращенню умов виховання дітей в детсадках с. Бобриково і с. Чмирівка Луганської області (Антикризова програма МФ «Відродження»);
  • Придбанню обладнення для будинку культури в партнерстві з АСР Луганського регіону (Антикризова програма МФ «Відродження»);

В цій громаді також функціонує ресурсний центр з метою навчання та поширення власного успішного досвіду серед сусідніх громад. Центр існує при підтримці самого Проекту.

Громада активно розвивається, тому прийняла участь у в наступних навчальних заходах:

  • «Завдання органів місцевого самоврядування та інших інституцій в розвитку сільської території та сільского господарства». Польша(Аграрна дорадча служба)
  • «Екологічні та соціальні основи економічного розвитку громад»  (при підтримці програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» МФ  “Відродження”) (АСР Луганського регіону – навчання та поїздка до Чехії).

Слід зазначити, що перші кроки у поза Проектній діяльності громади робили за методичної пітримки або у партнерстві з  АСР Луганського регіону. Таким чином, наявна спеціально створена громадська організація виступає важливим фактором для становлення громад, як незалежних, кваліфікованих представників громадського суспільства.

Однією з складових такого стану речей в громадах Луганської області є високий рівень кваліфікація координаторів Проекту в Луганскій області в сфері проектного менеджменту. Так під час роботи з громадою зазвичай завдання працівника полягає в такому:

  • налагодження та підтримка контактів з індивідами, групами та організаціями;
  • розвиток профілю спільноти, оцінка ресурсів та потреб спільноти;
  • розробка стратегічного аналізу та планування цілей, завдань та пріоритетів;
  • підтримка створення груп;
  • підтримка роботи та ефективного розвитку груп;
  • продуктивна робота з конфліктами всередині та поміж групами й організаціями;
  • співробітництво й ведення переговорів з іншими агентствами та професіями;
  • ефективне втручання у розробку й проведення політики, у тому числі налагодження контактів із місцевими політиками;
  • робота з конкретними людьми, включаючи консультування;
  • керування ресурсами, включаючи штатний розпис та бюджет;
  • підтримка груп та організацій в отриманні ресурсів, наприклад через заявки на грант;
  • контроль та оцінка прогресу, а також найефективнішого використання ресурсів. [1].

Висновки:

Отже, досвід Луганщини показує, що ефекивність підіймається при співпраці Проекту з НДО. Цей факт підвищує значемість знань про проектний менеджмент соціальним працівником. Тому, є доцільним введення реалізації соціального проекту в навчальну програму студентів за напрямком «Соціальна робота». Таке введення може мати форму дипломної роботи. Над дипломною роботою може працювати група студентів. Таким чином, студнети навчаться працювати в команді і виконувати ту чи іншу роль в ній. Важливим елементом є реальне втілення проекту, також написання, висвітлення, оцінка, звіт. Не меньш актуальним є залучення досвідченого спеціаліста з 3-го сектору при захисті дипломних робіт. Таке завдання є актуальним на 5-му курсі, оскільки на 5-й курсі студент вже володіє базою знань та відсоток студентів, які будуть працювати за фахом більше, ніж на 4-му курсі. Теми проектів в рамках сталого розвитку можуть бути, наприклад, такі: велостоянки біля ВУЗу; пральні машини в гуртожитку (вони більш економічно використовують воду); вікна в гуртожитку; висадка квітів на території ВУЗу. Ресурсами можуть виступати: профком, власні внески, кошти зібрані з благодійних заходів (збір макулатури, благодійні концерти). Теми проекту можуть і виходити за рамки ВУЗу: організувати здачу крові; ярмарку робіт дітей з функціональними обмеженнями; організація тренінгів і тд.

Література:

  1. Майо М. Работа в сообществе // Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея и Т. Филпота - К., 1996 - С. 96.
  2. Скочиляс Л. Від традиційної політики до політики громад // Громадські ініціативи.- 2001.-№ 3.
  3. Семигіна Т. Робота в громаді як складова діяльності соціального працівника //Соціальна політика і соціальна робота,-2001,-№4 .
  4. http://www.open.lg.ua/

 Звіт з конференції

 Презентація

Яндекс.Метрика